ліквідація

ліквіда́ція

(від лат. liquidatio – закінчення справи)

1. Припинення діяльності якоїсь установи, підприємства, організації, пов’язане з підведенням фінансових підсумків.

2. Знищення, скасування, припинення існування кого- або чого-небудь.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліквідація — ліквіда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ліквідація — -ї, ж. 1》 Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо). || Доведення чого-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін. Ліквідація боргів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи і т. ін.). Лікар вчасно, ще до ліквідації району, п'ятами накивав з Терехівки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ (припинення існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩУВАННЯ, НИ́ЩЕННЯ, ВИ́НИЩЕННЯ, ВИНИ́ЩУВАННЯ, РУЙНУВА́ННЯ. У Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів (С. Словник синонімів української мови
  5. ліквідація — Ліквіда́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо). [Вересай:] Постанову про ліквідацію планувальної комісії передайте мені в партійний комітет (Мик. Словник української мови в 11 томах
  7. ліквідація — рос. ликвидация припинення діяльності акціонерного товариства, компанії, фірми у зв'язку з закінченням строку, на який вони були створені, за рішенням загальних зборів, вищестоящого органу (для державних підприємств) або за рішенням суду. Eкономічна енциклопедія