ліквідація

ліквіда́ція

-ї, ж.

1》 Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо).

|| Доведення чого-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін. Ліквідація боргів.

Ліквідація збитків — визначення і виплата страхового відшкодування у майновому страхуванні та страхуванні відповідальності.

Ліквідація майна — трансформація матеріально-фінансових цінностей у готівку.

Ліквідація підприємства — припинення господарської діяльності підприємства після продажу всіх його активів.

Ліквідація угоди (контракту) — завершення, припинення угоди, продаж раніше купленого біржового контракту.

2》 Припинення існування, знищення чого-небудь.

|| Фізичне знищення кого-небудь.

3》 Усунення, остаточне припинення дії, наслідків природних катаклізмів або екологічних катастроф, як наслідок діяльності людини. Ліквідація наслідків повені. Ліквідація наслідків Чорнобильської аварії.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації — проведення комплексу аварійно-відновних та ін. робіт, спрямованих на повне усунення негативних наслідків, спричинених надзвичайною ситуацією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліквідація — ліквіда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи і т. ін.). Лікар вчасно, ще до ліквідації району, п'ятами накивав з Терехівки (В. Словник української мови у 20 томах
  3. ліквідація — ліквіда́ція (від лат. liquidatio – закінчення справи) 1. Припинення діяльності якоїсь установи, підприємства, організації, пов’язане з підведенням фінансових підсумків. 2. Знищення, скасування, припинення існування кого- або чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ (припинення існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩУВАННЯ, НИ́ЩЕННЯ, ВИ́НИЩЕННЯ, ВИНИ́ЩУВАННЯ, РУЙНУВА́ННЯ. У Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів (С. Словник синонімів української мови
  5. ліквідація — Ліквіда́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо). [Вересай:] Постанову про ліквідацію планувальної комісії передайте мені в партійний комітет (Мик. Словник української мови в 11 томах
  7. ліквідація — рос. ликвидация припинення діяльності акціонерного товариства, компанії, фірми у зв'язку з закінченням строку, на який вони були створені, за рішенням загальних зборів, вищестоящого органу (для державних підприємств) або за рішенням суду. Eкономічна енциклопедія