ліквідація
ЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи і т. ін.).
Лікар вчасно, ще до ліквідації району, п'ятами накивав з Терехівки (В. Дрозд);
У зв'язку з ліквідацією херсонської фірми “Джет” претензії кредиторів приймаються протягом місяця з дня публікації (з газ.);
// Доведення чого-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін.
Не мучить мене [хвороба] уже тижнів зо два. Користуюсь сим і займаюсь ліквідацією літературних справ (Леся Українка);
У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь десятки тисяч людей (з газ.);
Ліквідація боргів.
2. Припинення існування, знищення чого-небудь.
Наводиться аргумент про антагонізм націй, про вічну війну між ними. А далі стверджується теза, що ліквідація, або – “культурніше” – “злиття”, націй прискорить об'єднання людей у спільну сім'ю (О. Бердник);
// Фізичне знищення кого-небудь, чогось.
Пропоную винести зараз же постанову про асигнування вищезгаданих засобів на рішучу й остаточну ліквідацію злочинної банди розбійників, що іменує себе Інараком (В. Винниченко);
Ворог зробив ставку на осамітнення мас, ліквідацію їхніх провідників (з публіц. літ.);
За версією міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, екстремісти готували ліквідацію голови Меджлісу кримських татар народного депутата Мустафи Джемілєва (із журн.).
Значення в інших словниках
- ліквідація — ліквіда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ліквідація — -ї, ж. 1》 Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо). || Доведення чого-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін. Ліквідація боргів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліквідація — ліквіда́ція (від лат. liquidatio – закінчення справи) 1. Припинення діяльності якоїсь установи, підприємства, організації, пов’язане з підведенням фінансових підсумків. 2. Знищення, скасування, припинення існування кого- або чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ (припинення існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩУВАННЯ, НИ́ЩЕННЯ, ВИ́НИЩЕННЯ, ВИНИ́ЩУВАННЯ, РУЙНУВА́ННЯ. У Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів (С. Словник синонімів української мови
- ліквідація — Ліквіда́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ліквідація — ЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Припинення діяльності (закладу, підприємства, установи тощо). [Вересай:] Постанову про ліквідацію планувальної комісії передайте мені в партійний комітет (Мик. Словник української мови в 11 томах
- ліквідація — рос. ликвидация припинення діяльності акціонерного товариства, компанії, фірми у зв'язку з закінченням строку, на який вони були створені, за рішенням загальних зборів, вищестоящого органу (для державних підприємств) або за рішенням суду. Eкономічна енциклопедія