ліквідаторство
ЛІКВІДА́ТОРСТВО, а, с. Крайня права меншовицька опортуністична течія в РСДРП, прихильники якої заперечували революційну класову боротьбу пролетаріату і його керівну роль у революції, домагалися ліквідації нелегальної революційної партії робітничого класу.
Треба серйозно розглянути теоретичний зміст таких течій думки, як народництво і ліквідаторство (головні з дрібнобуржуазних течій, що розкладають робітничий рух) (Ленін, 20, 1950, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліквідаторство — ліквіда́торство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ліквідаторство — -а, с. 1》 Схильність до знищення чого- або кого-небудь. 2》 іст. Меншовицька опортуністична течія в РСДРП, яка виникла після поразки революції 1905-1907 рр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліквідаторство — ЛІКВІДА́ТОРСТВО, а, с. Напрям у РСДРП (1907–1912 рр.), речники якого виступали за ліквідацію нелегальної революційної партії й за створення легальної реформістської партії, заперечуючи потребу боротьби за допомогою методів насильства. Словник української мови у 20 томах
- ліквідаторство — ліквіда́торство (від лат. liquido – закінчую справу) крайня права меншовицька опортуністична течія в РСДРП, яка виникла в роки реакції (1907 – 10 pp. Словник іншомовних слів Мельничука
- ліквідаторство — Ліквіда́торство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)