магнесин

магнеси́н

[від грец. μάγνης – магніт і σΰγ (χρονος) – одночасний]

Пристрій для керування механізмами на віддалі та передавання показань вимірювальних приладів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнесин — магнеси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнесин — -а, ч., спец. Датчик кутового положення вала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнесин — МАГНЕСИ́Н, а, ч., техн. Безконтактний перетворювач кутового положення вала машини або приводу на електричний сигнал, що застосовують у системах дистанційного керування та контролю. У схемах синхронного зв'язку використовують магнітоелектричні машини – магнесини (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах