магнесин
магнеси́н
[від грец. μάγνης – магніт і σΰγ (χρονος) – одночасний]
Пристрій для керування механізмами на віддалі та передавання показань вимірювальних приладів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнесин — магнеси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- магнесин — -а, ч., спец. Датчик кутового положення вала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магнесин — МАГНЕСИ́Н, а, ч., техн. Безконтактний перетворювач кутового положення вала машини або приводу на електричний сигнал, що застосовують у системах дистанційного керування та контролю. У схемах синхронного зв'язку використовують магнітоелектричні машини – магнесини (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах