1. Словник іншомовних слів Мельничука

магістратура

магістрату́ра

(лат. magistratura)

1. У Стародавньому Римі – почесні державні посади і сукупність осіб, що їх посідали.

2. У сучасних буржуазних країнах загальна назва судових посад.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магістратура — магістрату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магістратура — -и, ж. 1》 У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії – судове відомство; члени цього відомства. 2》 Термін виконання обов'язків магістрата, державного чиновника. 3》 іст. Збірн. до магістрат 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магістратура — МАГІСТРАТУ́РА, и, ж. 1. Система підготовки магістрів (у 1 знач.) при вищих навчальних закладах. Сестра студіювала славістику в університеті, закінчила магістратуру (О. Словник української мови у 20 томах
  4. магістратура — МАГІСТРАТУ́РА, и, ж. 1. У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії — судове відомство; члени цього відомства. 2. іст. Збірн. до магістра́т 2. Словник української мови в 11 томах