1. Словник іншомовних слів Мельничука

мантилья

манти́лья

(ісп. mantilla, від лат. mantellum – покривало, плащ)

1. В Іспанії мереживна біла або чорна жіноча накидка, що накриває голову й верхню частину тулуба.

2. Коротка жіноча накидка без рукавів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантилья — манти́лья іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мантилья — -ї, ж. 1》 В іспанок – покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. 2》 заст. Коротка жіноча накидка без рукавів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мантилья — МАНТИ́ЛЬЯ, ї, ж. 1. В іспанок – покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. Лаковані чорні гондоли, чорні плащі-доміно, чорні шовкові мантильї на плечах аристократок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. мантилья — Жіночий одяг із шовку або мережива, переважно шаль або коротка пелеринка з каптуром, яка вкриває голову та плечі; у XVIII-XIX ст. поширена у всій Європі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. мантилья — Манти́лья, -льї, -льєю; -ти́льї, -ти́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мантилья — МАНТИ́ЛЬЯ, ї, ж. 1. В іспанок — покривало з мережива або шовку для накривання голови й плечей. *У порівн. Вже блакитний шовк неба покрився мереживом чорних гіллячок, наче ажурною мантильєю (Коцюб., II, 1955, 249). 2. заст. Словник української мови в 11 томах