1. Словник іншомовних слів Мельничука

маса

ма́са

(лат. massa – шматок, брила, від грец. μάζα – тісто)

1. Міра матерії; міра інерції тіл та їхньої гравітаційної взаємодії.

2. Кількість речовини даного тіла.

3. Безформна речовина.

4. Рідка або напіврідка суміш (М. рідкого скла, М. розплавленого чавуну, паперова М.).

5. Безліч, велика кількість чого-небудь, кого-небудь.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маса — ма́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маса — (тіла) об'єм, обсяг; ФІЗ. кількість речовини; (як гора) моноліт, махиня; (чогось) безліч, море, хмара, навал; мн. МАСИ, широкий загал <�кола>, кн. сонми. Словник синонімів Караванського
  3. маса — -и, ж. 1》 Кількість речовини в об'ємі якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. Грошова маса — уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маса — Загал, юрба, гурт, гурма, гаймін Словник чужослів Павло Штепа
  5. маса — МА́СА, и, ж. 1. Кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. – Не знаю, чи ми розмовляли наголос, чи мовчки, але ми плили в широкім просторі, рядом, плече з плечем, і вся маса морського повітря... Словник української мови у 20 томах
  6. маса — ма́са кул. крем (ср, ст): До ріжних тортів, то я роблю ріжні маси: сметанкову, чоколядову, кавову, чи ще якусь, а часом, то попросту перемащую пляцки якоюсь доброю мармолядою (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. маса — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  8. МАСА — • "МАСА" - укр. вид-во. Діяло 1927 — 30 в Києві. Випускало худож. л-ру. Вийшли збірки оповідань "Політика" Г. Косинки, "Без хліба" Я. Качури, поезій "Віхоли" Г. Косяченка, "Рання осінь", Є. Плужника, "Обрії"... Українська літературна енциклопедія
  9. маса — Міра інерційних та гравітаційних властивостей тіл; при малих швидкостях тіл (у порівнянні з швидкістю світла — бл. 300 000 км/с) їх м. є постійною, при вел. Універсальний словник-енциклопедія
  10. маса — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  11. маса — Ма́са, -си, -сі; ма́си, мас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. маса — МА́СА, и, ж. 1. Кількість, об’єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. — Не знаю, чи ми розмовляли наголос, чи мовчки, але ми плили в широкім просторі, рядом, плече з плечем, і вся маса морського повітря... Словник української мови в 11 томах
  13. маса — рос. масса кількість товару (товарна маса), грошей (грошова маса). Eкономічна енциклопедія
  14. маса — (лат. < грец. — тісто, брила) Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об'єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття: 1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій формоутворення. Архітектура і монументальне мистецтво