маса
МА́СА, и, ж.
1. Кількість, об’єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет.
— Не знаю, чи ми розмовляли наголос, чи мовчки, але ми плили в широкім просторі, рядом, плече з плечем, і вся маса морського повітря, ввесь запах солі, полинів, сонця — проходив крізь нас (Коцюб., II, 1955, 289);
Страшний удар металевої маси об землю, скрегіт і брязкіт заліза примусили хлопців спинитися (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 12).
2. фіз. Одна з основних величин механіки, за допомогою якої вимірюють кількість речовини в тілі; міра інерції тіла стосовно сили, що на нього діє.
Мірою кількості речовини в тілі є його маса (Фізика, II, 1957, 30);
Протон має масу, рівну масі атома водню (Наука.., 10, 1956, 11);
Треба було насамперед визначити й уточнити критичну масу для проведення керованої ланцюгової реакції (Рибак, Час.., 1960, 631).
3. Великий предмет або предмети з неясними для зору обрисами; те, що в своїй сукупності утворює щось ціле, неподільне.
Перед нею на долині зеленів густою темною зеленою масою розкішний садок (Н.-Лев., II, 1956, 81);
Величезна чорна маса, стрімка скала заступила нам дорогу (Фр., II, 1950, 94);
Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням, розкиданим по схилу поля (Довж., І, 1958, 242).
4. Безформна, схожа на тісто, речовина; густа або рідкувата суміш.
Джузеппе пеньками зубів перегризав йому [спрутові] шию — і був кінець: на днищі човна валялась тільки противна, як кисіль, маса (Коцюб., II, 1955, 417);
Звичайно при виверженні [вулкана] виливається вогненно-рідка маса, яка називається лавою (Фіз. геогр., 5, 1956, 101);
Влітку корів утримують у таборах, годуючи зеленою масою кукурудзи, багаторічних трав і інших культур (Колг. Укр., 11, 1956, 10).
∆ Пласти́чні ма́си див. пласти́чний.
5. розм., рідко. Те саме, що бе́зліч.
Такої маси квіток, як там по дорозі в гори, я ще зроду не бачила (Л. Укр., V, 1956, 409);
Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 303).
6. перев. мн. Велика сукупність людей; широкі кола трудящих, населення.
— По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу, — не лізь у пани (Мирний, І, 1954, 341);
Економічне становище робітників покращало. Культурний рівень робітничої маси зріс (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 240);
Я хочу сил повсталого титана, щоб оспівать нестримну волю мас (Сос., І, 1957, 483).
Значення в інших словниках
- маса — ма́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- маса — (тіла) об'єм, обсяг; ФІЗ. кількість речовини; (як гора) моноліт, махиня; (чогось) безліч, море, хмара, навал; мн. МАСИ, широкий загал <�кола>, кн. сонми. Словник синонімів Караванського
- маса — -и, ж. 1》 Кількість речовини в об'ємі якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. Грошова маса — уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маса — Загал, юрба, гурт, гурма, гаймін Словник чужослів Павло Штепа
- маса — МА́СА, и, ж. 1. Кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. – Не знаю, чи ми розмовляли наголос, чи мовчки, але ми плили в широкім просторі, рядом, плече з плечем, і вся маса морського повітря... Словник української мови у 20 томах
- маса — ма́са кул. крем (ср, ст): До ріжних тортів, то я роблю ріжні маси: сметанкову, чоколядову, кавову, чи ще якусь, а часом, то попросту перемащую пляцки якоюсь доброю мармолядою (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- маса — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- МАСА — • "МАСА" - укр. вид-во. Діяло 1927 — 30 в Києві. Випускало худож. л-ру. Вийшли збірки оповідань "Політика" Г. Косинки, "Без хліба" Я. Качури, поезій "Віхоли" Г. Косяченка, "Рання осінь", Є. Плужника, "Обрії"... Українська літературна енциклопедія
- маса — ма́са (лат. massa – шматок, брила, від грец. μάζα – тісто) 1. Міра матерії; міра інерції тіл та їхньої гравітаційної взаємодії. 2. Кількість речовини даного тіла. 3. Безформна речовина. 4. Рідка або напіврідка суміш (М. рідкого скла... Словник іншомовних слів Мельничука
- маса — Міра інерційних та гравітаційних властивостей тіл; при малих швидкостях тіл (у порівнянні з швидкістю світла — бл. 300 000 км/с) їх м. є постійною, при вел. Універсальний словник-енциклопедія
- маса — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
- маса — Ма́са, -си, -сі; ма́си, мас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маса — рос. масса кількість товару (товарна маса), грошей (грошова маса). Eкономічна енциклопедія
- маса — (лат. < грец. — тісто, брила) Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об'єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття: 1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій формоутворення. Архітектура і монументальне мистецтво