мастика
масти́ка
(від грец. μαστίχη – смола)
1. Ароматична смола мастикового і деяких інших дерев.
2. Замазка, суміш з якої-небудь смоли й риб’ячого клею з наповнювачем, якою склеюють розбиті речі і замазують тріщини.
3. Клеюча речовина, застосовувана у будівництві для вирівнювання поверхонь покриттів, приклеювання ізоляційних і оздоблювальних матеріалів тощо.
4. Рідка або тверда суміш воску й фарби, якою натирають підлогу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мастика — масти́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мастика — -и, ж. 1》 Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мастика — МАСТИ́КА, и, ж. 1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування, виготовлення невеликих виробів тощо. Словник української мови у 20 томах
- мастика — МАСТИ́КА, и, ж. 1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. Словник української мови в 11 томах