мастика
МАСТИ́КА, и, ж.
1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо.
Придивляйся тепер до стику, Не пізнаєш фанери тут! Це придумав таку мастику Науковий наш інститут (Забашта, Нові береги, 1950, 23);
При замазуванні стиків бетонних труб асфальтовою мастикою дуже важливо, щоб вона добре з’єдналась з бетоном (Довідник сіль. будівельника, 1956, 346).
2. Суміш із воску та фарби для натирання підлоги.
При зразковому утриманні шкільного будинку в чистоті й порядку цілком гігієнічними є паркетні підлоги, що регулярно натираються воском (мастикою) (Шк. гігієна, 1954, 219);
Воскова мастика.
3. Ароматична смола деяких дерев, яку використовують для виготовлення лаків, солодощів, пахощів і т. ін.
За херсонітами — аравійці, перед ними зелене намистечко з Ховерезма, перли з полуденних теплих морів і знову парфуми й мастики, кориця, перець (Скл., Святослав, 1959, 121).
Значення в інших словниках
- мастика — масти́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мастика — -и, ж. 1》 Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мастика — МАСТИ́КА, и, ж. 1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування, виготовлення невеликих виробів тощо. Словник української мови у 20 томах
- мастика — масти́ка (від грец. μαστίχη – смола) 1. Ароматична смола мастикового і деяких інших дерев. 2. Замазка, суміш з якої-небудь смоли й риб’ячого клею з наповнювачем, якою склеюють розбиті речі і замазують тріщини. Словник іншомовних слів Мельничука