1. Словник української мови в 11 томах

мастак

МАСТА́К, а́, ч., з інфін., до чого, на що, рідше без додатка, рідко у чому, чого, розм. Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.).

Всяк мастак своє зна (Номис, 1864, № 10415);

Та ба! не всякий так змудрує, Як сам Виргилій намалює, А я ж до жалю не мастак (Котл., І, 1952, 271);

— Казали у дворі індики, Що ніби ти [Соловей] співать мастак великий (Гл., Вибр., 1951, 105);

— А ви думаєте, що ви один тілько на се [писання творів] мастак? — одповів йому згорда становий (Мирний, ІV, 1955, 372);

— Мені сказали, що ви великий мастак ловити риби і добре знаєтесь на грибах (Кол., Терен.., 1959, 101);

— А ти до пісень мастак, — насмішкувато дивився на Щасного Хлипало. — Чи не з артистів, бува? (Збан., Єдина, 1959, 154);

На жарт, на різні витівки хлопці були мастаками (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 139);

Данко не був мастак у писанні листів дівчатам. Його стиль був простий (Вільде, Повнол. діти, 1960, 410);

Смирнов був великий мастак страйкової справи (Смолич, Мир.., 1958, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастак — маста́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. мастак — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. мастак — -а, ч., з інфін., до чого, на що, рідше без додатка, рідко у чому, чого, розм. Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мастак — Митець, майстер, (вона) митиця, майстриня Словник чужослів Павло Штепа
  5. мастак — МАСТА́К, а́, ч., з інфін., до чого, на що, рідше без дод., рідко у чому, чого, розм. Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  6. мастак — ма́йстер (маста́к) на всі ру́ки. 1. Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі. Лаврін був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко); — Панас Юхимович на всі руки майстер. Фразеологічний словник української мови
  7. мастак — МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ (ВМІ́ЛЕЦЬ), ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм. Словник синонімів української мови
  8. мастак — Маста́к, -ка́ м. = мистець. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49. Словник української мови Грінченка