мастак

МАСТА́К, а́, ч., з інфін., до чого, на що, рідше без дод., рідко у чому, чого, розм.

Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.).

Всяк мастак своє зна (прислів'я);

– Казали у дворі індики, Що ніби ти [Соловей] співать мастак великий (Л. Глібов);

Та ба! не всякий так змудрує, Як сам Виргилій намалює, А я ж до жалю не мастак (І. Котляревський);

– А ви думаєте, що ви один тілько на се [писання творів] мастак? – одповів йому згорда становий (Панас Мирний);

Йому спало на думку вивчити кота ходити на передніх лапах. Недарма ж бо Толька був такий мастак вигадувати всякі штуки (Б. Антоненко-Давидович);

Данко не був мастак у писанні листів дівчатам. Його стиль був простий (Ірина Вільде);

– Мені сказали, що ви великий мастак ловити риби і добре знаєтесь на грибах (П. Колесник);

На жарт, на різні витівки хлопці були мастаками (О. Іваненко);

– А ти до пісень мастак, – насмішкувато дивився на Щасного Хлипало. – Чи не з артистів, бува? (Ю. Збанацький);

Твардовський був звісний мастак до шахів, зрештою, як і князь (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

мастак — маста́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
мастак — див. умілий Словник синонімів Вусика
мастак — -а, ч., з інфін., до чого, на що, рідше без додатка, рідко у чому, чого, розм. Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
мастак — Митець, майстер, (вона) митиця, майстриня Словник чужослів Павло Штепа
мастак — ма́йстер (маста́к) на всі ру́ки. 1. Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі. Лаврін був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко); — Панас Юхимович на всі руки майстер. Фразеологічний словник української мови
мастак — МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ (ВМІ́ЛЕЦЬ), ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм. Словник синонімів української мови
мастак — МАСТА́К, а́, ч., з інфін., до чого, на що, рідше без додатка, рідко у чому, чого, розм. Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). Всяк мастак своє зна (Номис, 1864, № 10415); Та ба!... Словник української мови в 11 томах
мастак — Маста́к, -ка́ м. = мистець. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49. Словник української мови Грінченка