мастика

МАСТИ́КА, и, ж.

1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування, виготовлення невеликих виробів тощо.

Придивляйся тепер до стику, Не пізнаєш фанери тут! Це придумав таку мастику Науковий наш інститут (Л. Забашта);

Близько обіду заскочив Хіппі – приніс пістолета. Останній мені не сподобався: дуже важкий, липкий і смердить якоюсь мастикою (Любко Дереш).

2. Суміш із воску та фарби для натирання підлоги.

В усій тюрмі зробили генеральний ремонт, забілили всіх блощиць, змили весь піт, кров і сльози, замастили їх мастикою й воском... (І. Багряний);

Блищала натерта свіжою коричневою мастикою підлога (О. Шугай);

Було літо, бібліотека пахла фарбою і мастикою, якою було натерто підлогу (С. Жадан).

3. Ароматична смола деяких дерев, яку використовують для виготовлення лаків, солодощів, пахощів і т. ін.

Перед ними стоять високі корчаги з вином, амфори з парфумами й мастиками (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастика — масти́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мастика — -и, ж. 1》 Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мастика — масти́ка (від грец. μαστίχη – смола) 1. Ароматична смола мастикового і деяких інших дерев. 2. Замазка, суміш з якої-небудь смоли й риб’ячого клею з наповнювачем, якою склеюють розбиті речі і замазують тріщини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мастика — МАСТИ́КА, и, ж. 1. Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. Словник української мови в 11 томах