1. Словник іншомовних слів Мельничука

мигдаль

мигда́ль

(грец. άμύνδαλος)

рід рослин родини розових. Дерева або кущі. Поширені в Європі, Азії, Північній і Центральній Америці. Плоди М. звичайного споживають свіжими, використовують у кулінарії, кондитерському виробництві, медицині; з них добувають мигдалеву олію.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигдаль — мигда́ль іменник чоловічого роду дерево; плоди збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мигдаль — -ю, ч. 1》 Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих із ніжно-рожевими квітками та овальними плодами – горіхами. 2》 Плід цієї рослини з їстівним солодким або гірким ядром. Мигдаль дикий (низький) — те саме, що бобчук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мигдаль — МИГДА́ЛЬ, ю, ч. 1. Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами – горіхами. Навколо цвів мигдаль і буз... (О. Олесь); Ми стоїмо під розлогими деревцями гіркого мигдалю (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. мигдаль — Дерева і кущі родини розових, горіхоплодова культура; поширений в Зх. та Середній Азії; вирощують задля плодів (овальні, чорно-зелені), з твердими їстівними кісточками (мигдаль), солодкими або гіркими; споживають свіжим... Універсальний словник-енциклопедія
  5. мигдаль — Мигда́ль, -лю, -леві (гр. ἀμύγδαλος) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мигдаль — МИГДА́ЛЬ, ю, ч. 1. Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами — горіхами. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); Ми стоїмо під розлогими деревцями гіркого мигдалю (Кучер, Зол. Словник української мови в 11 томах
  7. мигдаль — Мигдаль, -лю м. Миндаль. Словник української мови Грінченка