1. Словник української мови у 20 томах

мигдаль

МИГДА́ЛЬ, ю, ч.

1. Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами – горіхами.

Навколо цвів мигдаль і буз... (О. Олесь);

Ми стоїмо під розлогими деревцями гіркого мигдалю (В. Кучер).

2. Плід цієї рослини з їстівним солодким або гірким ядром.

[Ольга:] Я вже й на базарі побувала – дивись, які полуниці, мигдаль – розкіш! (І. Кочерга);

Гості, пригощаючись смаженим мигдалем, чинно бесідують з господинею (О. Гончар);

* У порівн. Була це струнка й висока на зріст молодиця років двадцяти п'яти, з глибокими чорними очима під довгими віями і білими, як мигдаль, зубами (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигдаль — мигда́ль іменник чоловічого роду дерево; плоди збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мигдаль — -ю, ч. 1》 Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих із ніжно-рожевими квітками та овальними плодами – горіхами. 2》 Плід цієї рослини з їстівним солодким або гірким ядром. Мигдаль дикий (низький) — те саме, що бобчук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мигдаль — мигда́ль (грец. άμύνδαλος) рід рослин родини розових. Дерева або кущі. Поширені в Європі, Азії, Північній і Центральній Америці. Плоди М. звичайного споживають свіжими, використовують у кулінарії, кондитерському виробництві, медицині; з них добувають мигдалеву олію. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мигдаль — Дерева і кущі родини розових, горіхоплодова культура; поширений в Зх. та Середній Азії; вирощують задля плодів (овальні, чорно-зелені), з твердими їстівними кісточками (мигдаль), солодкими або гіркими; споживають свіжим... Універсальний словник-енциклопедія
  5. мигдаль — Мигда́ль, -лю, -леві (гр. ἀμύγδαλος) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мигдаль — МИГДА́ЛЬ, ю, ч. 1. Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами — горіхами. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); Ми стоїмо під розлогими деревцями гіркого мигдалю (Кучер, Зол. Словник української мови в 11 томах
  7. мигдаль — Мигдаль, -лю м. Миндаль. Словник української мови Грінченка