моногібрид

моногібри́д

(від моно... і гібрид)

організм, що походить від батьків, які генетично відрізняються один від одного лише однією парою алелів (однією ознакою).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моногібрид — моногібри́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. моногібрид — -а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які чітко вирізняються певною ознакою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моногібрид — МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою. Словник української мови у 20 томах
  4. моногібрид — МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою. Словник української мови в 11 томах