моногібрид

Значення в інших словниках

1. моногібрид — моногібри́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. моногібрид — -а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які чітко вирізняються певною ознакою. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моногібрид — моногібри́д (від моно... і гібрид) організм, що походить від батьків, які генетично відрізняються один від одного лише однією парою алелів (однією ознакою). Словник іншомовних слів Мельничука
4. моногібрид — МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою. Словник української мови в 11 томах