моногібрид
моногібри́д
-а, ч., зоол., бот.
Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які чітко вирізняються певною ознакою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моногібрид — моногібри́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- моногібрид — МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою. Словник української мови у 20 томах
- моногібрид — моногібри́д (від моно... і гібрид) організм, що походить від батьків, які генетично відрізняються один від одного лише однією парою алелів (однією ознакою). Словник іншомовних слів Мельничука
- моногібрид — МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою. Словник української мови в 11 томах