мономер
мономе́р
(від моно... і ...мер)
низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мономер — мономе́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мономер — МОНОМЕ́Р див. мономе́ри. Словник української мови у 20 томах
- мономер — Хіміч. сполука (з малою молекулярною масою), яка є вихідною речовиною в реакції полімеризації. Універсальний словник-енциклопедія
- мономер — МОНОМЕ́Р див. мономе́ри. Словник української мови в 11 томах