мономер
Хіміч. сполука (з малою молекулярною масою), яка є вихідною речовиною в реакції полімеризації.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мономер — мономе́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мономер — МОНОМЕ́Р див. мономе́ри. Словник української мови у 20 томах
- мономер — мономе́р (від моно... і ...мер) низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів. Словник іншомовних слів Мельничука
- мономер — МОНОМЕ́Р див. мономе́ри. Словник української мови в 11 томах