1. Орфографічний словник української мови

мономер

мономе́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мономер — МОНОМЕ́Р див. мономе́ри. Словник української мови у 20 томах
  2. мономер — мономе́р (від моно... і ...мер) низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. мономер — Хіміч. сполука (з малою молекулярною масою), яка є вихідною речовиною в реакції полімеризації. Універсальний словник-енциклопедія
  4. мономер — МОНОМЕ́Р див. мономе́ри. Словник української мови в 11 томах