1. Словник іншомовних слів Мельничука

монофтонг

монофто́нг

(грец. μονόφθογγος, від μόνος – єдиний і φθόγγος – звук)

простий голосний звук на відміну від складних голосних звуків (дифтонгів, трифтонгів).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монофтонг — монофто́нг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. монофтонг — -а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монофтонг — (грам.) однозвук. (див. противн. дифтонг) Словник чужослів Павло Штепа
  4. монофтонг — МОНОФТО́НГ, а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук. Монофтонг – голосний з артикуляційною та акустичною однорідністю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. монофтонг — МОНОФТО́НГ лінгв., ОДНОЗВУ́К. Словник синонімів української мови
  6. монофтонг — Монофто́нг, -га; -то́нги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. монофтонг — МОНОФТО́НГ, а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук. Монофтонг — простий голосний звук (однозвук) (Сл. лінгв. терм., 1957, 95). Словник української мови в 11 томах