монофтонг

Значення в інших словниках

1. монофтонг — монофто́нг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. монофтонг — -а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монофтонг — (грам.) однозвук. (див. противн. дифтонг) Словник чужослів Павло Штепа
4. монофтонг — МОНОФТО́НГ, а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук. Монофтонг – голосний з артикуляційною та акустичною однорідністю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. монофтонг — монофто́нг (грец. μονόφθογγος, від μόνος – єдиний і φθόγγος – звук) простий голосний звук на відміну від складних голосних звуків (дифтонгів, трифтонгів). Словник іншомовних слів Мельничука
6. монофтонг — МОНОФТО́НГ лінгв., ОДНОЗВУ́К. Словник синонімів української мови
7. монофтонг — МОНОФТО́НГ, а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук. Монофтонг — простий голосний звук (однозвук) (Сл. лінгв. терм., 1957, 95). Словник української мови в 11 томах