мораліст
моралі́ст
(франц. moraliste)
1. Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати.
2. Особа, що займається питаннями моралі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мораліст — моралі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мораліст — -а, ч. 1》 Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати. 2》 Особа, що займається питаннями моралі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мораліст — МОРАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто моралізує. Той старий, мовчазливий дід, той строгий мораліст, котрий раз у раз колов Гапці очі її власною грішною молодістю, .. був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (І. Словник української мови у 20 томах
- мораліст — Моралі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мораліст — МОРАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто моралізує. Той старий, мовчазливий дід, той строгий мораліст, котрий раз у раз колов Гапці очі її власною грішною молодістю, ..був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (Фр., VII, 1951. Словник української мови в 11 томах