морфема

морфе́ма

(від грец. μορφή – форма)

мовозн. значеннєва частина слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морфема — морфе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. морфема — -и, ж., лінгв. Найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морфема — МОРФЕ́МА, и, ж., лінгв. Найменша неподільна значуща одиниця мови, що має певне лексичне або граматичне значення. Домінуючою в давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов'янських елементів... Словник української мови у 20 томах
  4. морфема — Найменша неподільна значуща частина слова, яка визначає або його значення, або граматичні відношення певного слова; узагальнений тип конкретних різновидів морфів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. морфема — МОРФЕ́МА, и, ж., лінгв. Найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем. Словник української мови в 11 томах