морфема

морфе́ма

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морфема — -и, ж., лінгв. Найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. морфема — МОРФЕ́МА, и, ж., лінгв. Найменша неподільна значуща одиниця мови, що має певне лексичне або граматичне значення. Домінуючою в давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов'янських елементів... Словник української мови у 20 томах
  3. морфема — морфе́ма (від грец. μορφή – форма) мовозн. значеннєва частина слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. морфема — Найменша неподільна значуща частина слова, яка визначає або його значення, або граматичні відношення певного слова; узагальнений тип конкретних різновидів морфів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. морфема — МОРФЕ́МА, и, ж., лінгв. Найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем. Словник української мови в 11 томах