моторний

Значення в інших словниках

1. моторний — мото́рний 1 прикметник від: мотор мото́рний 2 прикметник проворний мото́рний 3 прикметник руховий Орфографічний словник української мови
2. моторний — I Прикм. від мотор: моторний човен, моторний цех, моторне паливо. II Проворний, спритний, жвавий тощо (про людину). Хлопець зроду був жвавий, моторний (Б. Літературне слововживання
3. моторний — 1. (човен) моторовий; 2. хто) спритний, промітний, жвавий, енерґійний, меткий; 3. (- функції м'язів) руховий, р. рушійний. Словник синонімів Караванського
4. моторний — див. активний; жвавий; спритний; швидкий Словник синонімів Вусика
5. моторний — [моторнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
6. моторний — I -а, -е. 1》 Прикм. до мотор. Моторна деталь. || Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех. 2》 Оснащений мотором, якому надає руху мотор. II -а, -е. 1》 Проворний, спритний. || Жвавий. 2》 Який виконується енергійно, у швидкому темпі. III -а, -е. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. моторний — Це жвавий (хлопець) Словник чужослів Павло Штепа
8. моторний — МОТО́РНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до мото́р. Моторна деталь; // Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех. 2. Оснащений мотором, якому надає руху мотор. Моторна деталь; Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. Словник української мови у 20 томах
9. моторний — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
10. моторний — Мото́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. моторний — МОТОРНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до мото́р. Моторна деталь; // Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех. 2. Оснащений мотором, якому надає руху мотор. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. Словник української мови в 11 томах