моторний
мото́рний
I -а, -е.
1》 Прикм. до мотор. Моторна деталь.
|| Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех.
2》 Оснащений мотором, якому надає руху мотор.
II -а, -е.
1》 Проворний, спритний.
|| Жвавий.
2》 Який виконується енергійно, у швидкому темпі.
III -а, -е.
Руховий (про психофізіологічні процеси).
Моторна апраксія — загальний термін для позначення будь-якої з форм апраксії, зокрема нездатність виконувати заплановані дії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моторний — мото́рний 1 прикметник від: мотор мото́рний 2 прикметник проворний мото́рний 3 прикметник руховий Орфографічний словник української мови
- моторний — I Прикм. від мотор: моторний човен, моторний цех, моторне паливо. II Проворний, спритний, жвавий тощо (про людину). Хлопець зроду був жвавий, моторний (Б. Літературне слововживання
- моторний — 1. (човен) моторовий; 2. хто) спритний, промітний, жвавий, енерґійний, меткий; 3. (- функції м'язів) руховий, р. рушійний. Словник синонімів Караванського
- моторний — див. активний; жвавий; спритний; швидкий Словник синонімів Вусика
- моторний — [моторнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- моторний — Це жвавий (хлопець) Словник чужослів Павло Штепа
- моторний — МОТО́РНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до мото́р. Моторна деталь; // Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех. 2. Оснащений мотором, якому надає руху мотор. Моторна деталь; Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. Словник української мови у 20 томах
- моторний — мото́рний 1. тех. Той, що йому надає руху мотор. 2. біол. Руховий (напр., моторний центр головного мозку). Словник іншомовних слів Мельничука
- моторний — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
- моторний — Мото́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- моторний — МОТОРНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до мото́р. Моторна деталь; // Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех. 2. Оснащений мотором, якому надає руху мотор. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. Словник української мови в 11 томах