муфтій

му́фтій

(араб. муфті – той, хто визначає)

1. Мусульманський богослов-правознавець у країнах зарубіжного Сходу, якому надано право розв’язувати спірні богословсько-юридичні питання.

2. Титул представника вищого мусульманського духівництва, який відповідає в християнстві титулу єпископа.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муфтій — му́фтій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. муфтій — -я, ч. 1》 Мусульманський богослов-правознавець у країнах Сходу, якому надано право розв'язувати спірні питання. 2》 Титул представника вищого мусульманського духівництва, що відповідає у християнстві титулу єпископа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муфтій — МУ́ФТІЙ, я, ч. Вища духовна особа в мусульман, тлумач Корану. Інші як найвищу милість сприймали право цілувати полу його одягу або рукав, тільки великий муфтій був удостоєний честі цілувати комір падишаха (П. Словник української мови у 20 томах