1. Великий тлумачний словник сучасної мови

муфтій

му́фтій

-я, ч.

1》 Мусульманський богослов-правознавець у країнах Сходу, якому надано право розв'язувати спірні питання.

2》 Титул представника вищого мусульманського духівництва, що відповідає у християнстві титулу єпископа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муфтій — му́фтій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. муфтій — МУ́ФТІЙ, я, ч. Вища духовна особа в мусульман, тлумач Корану. Інші як найвищу милість сприймали право цілувати полу його одягу або рукав, тільки великий муфтій був удостоєний честі цілувати комір падишаха (П. Словник української мови у 20 томах
  3. муфтій — му́фтій (араб. муфті – той, хто визначає) 1. Мусульманський богослов-правознавець у країнах зарубіжного Сходу, якому надано право розв’язувати спірні богословсько-юридичні питання. 2. Титул представника вищого мусульманського духівництва, який відповідає в християнстві титулу єпископа. Словник іншомовних слів Мельничука