1. Словник іншомовних слів Мельничука

мінускули

міну́скули

(від лат. minusculus – маленький)

рядкові малі букви переважно в стародавній писемності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінускули — -ів, мн. (одн. мінускул, ч.), спец. 1》 род. -а. Рядкові літери, перев. в текстах стародавньої писемності; прот. маюскули. 2》 род. -у, тільки одн. Письмо, шрифт, що складається з таких літер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мінускули — МІНУ́СКУЛИ, ів, мн. (одн. міну́скул, а, ч.), спец. 1. Рядкові літери, переважно в текстах давньої писемності; протилежне маюскули. 2. тільки одн. Письмо, шрифт, що складається з таких літер. Словник української мови у 20 томах
  3. мінускули — МІНУ́СКУЛИ, ів, мн. (одн. міну́скул, а, ч.), спец. 1. Рядкові літери, переважно в текстах стародавньої писемності; протилежне маюскули. 2. тільки одн. Письмо, шрифт, що складається з таких літер. Словник української мови в 11 томах