нобілі

но́білі

(від лат. nobilis – шляхетний)

1. Представники вищої служилої знаті в Стародавньому Римі.

2. Представники вищих станів у Венеціанській республіці.

3. Гвардія нобілів – почесна гвардія папи римського з представників католицької аристократії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нобілі — -ів, мн. (одн. нобіль, -я, ч.). 1》 Представники вищої служилої знаті в Стародавньому Римі. 2》 Представники вищих станів у Венеціанській республіці. Гвардія нобілів — почесна гвардія Папи Римського з представників католицької аристократії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нобілі — У стародавньому Римі найвища суспільна верства, сформувалася на межі IV i III ст. до н.е.; охоплювала патриціанські та найбагатші плебейські роди; представники н. займали найвищі посади й засідали в сенаті. Універсальний словник-енциклопедія