нобілі

но́білі

-ів, мн. (одн. нобіль, -я, ч.).

1》 Представники вищої служилої знаті в Стародавньому Римі.

2》 Представники вищих станів у Венеціанській республіці.

Гвардія нобілів — почесна гвардія Папи Римського з представників католицької аристократії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нобілі — но́білі (від лат. nobilis – шляхетний) 1. Представники вищої служилої знаті в Стародавньому Римі. 2. Представники вищих станів у Венеціанській республіці. 3. Гвардія нобілів – почесна гвардія папи римського з представників католицької аристократії. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. нобілі — У стародавньому Римі найвища суспільна верства, сформувалася на межі IV i III ст. до н.е.; охоплювала патриціанські та найбагатші плебейські роди; представники н. займали найвищі посади й засідали в сенаті. Універсальний словник-енциклопедія