нобілітація
нобіліта́ція
-ї, ж., іст.
Надання дворянського титулу, введення в дворянство.
|| Дворянський титул.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нобілітація — нобіліта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нобілітація — НОБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців – це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Іван Ле); // Дворянський титул. Словник української мови у 20 томах
- нобілітація — Надання шляхетства Словник застарілих та маловживаних слів
- нобілітація — Юридичне надання шляхетства особі (та її нащадкам), що належить до ін. стану. Універсальний словник-енциклопедія
- нобілітація — НОБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців — це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Ле, Наливайко, 1940, 94); // Дворянський титул. Словник української мови в 11 томах