нобілітація
Юридичне надання шляхетства особі (та її нащадкам), що належить до ін. стану.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нобілітація — нобіліта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нобілітація — -ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. || Дворянський титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нобілітація — НОБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців – це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Іван Ле); // Дворянський титул. Словник української мови у 20 томах
- нобілітація — Надання шляхетства Словник застарілих та маловживаних слів
- нобілітація — НОБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців — це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Ле, Наливайко, 1940, 94); // Дворянський титул. Словник української мови в 11 томах