обтюратор
обтюра́тор
(франц. obturateur, від лат. obturo – закупорюю)
1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час пострілу.
2. Затвор у кінознімальних апаратах, що періодично перекриває світловий потік.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтюратор — обтюра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обтюратор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів крізь замок під час пострілу. 2》 Затвор, який періодично перекриває світловий потік в момент зміни кадру у кінопроекторах... Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтюратор — Засувка Словник чужослів Павло Штепа
- обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення. Словник української мови у 20 томах
- обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення. Словник української мови в 11 томах