1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обтюратор

обтюра́тор

-а, ч., спец.

1》 Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів крізь замок під час пострілу.

2》 Затвор, який періодично перекриває світловий потік в момент зміни кадру у кінопроекторах, зазвичай зі стандартною частотою 24 кадри на секунду; те саме у кінознімальних плівкових камерах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтюратор — обтюра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обтюратор — Засувка Словник чужослів Павло Штепа
  3. обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення. Словник української мови у 20 томах
  4. обтюратор — обтюра́тор (франц. obturateur, від лат. obturo – закупорюю) 1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час пострілу. 2. Затвор у кінознімальних апаратах, що періодично перекриває світловий потік. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення. Словник української мови в 11 томах