обтюратор

Значення в інших словниках

1. обтюратор — обтюра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. обтюратор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів крізь замок під час пострілу. 2》 Затвор, який періодично перекриває світловий потік в момент зміни кадру у кінопроекторах... Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення. Словник української мови у 20 томах
4. обтюратор — обтюра́тор (франц. obturateur, від лат. obturo – закупорюю) 1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час пострілу. 2. Затвор у кінознімальних апаратах, що періодично перекриває світловий потік. Словник іншомовних слів Мельничука
5. обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення. Словник української мови в 11 томах