1. Словник іншомовних слів Мельничука

ономастика

онома́стика

(від грец. ονομαστική – майстерність давати імена)

галузь мовознавства, що досліджує власні імена: назви родів, племен, народностей, націй (етноніміка), географічні назви (топоніміка), а також власні особові імена. Інша назва – ономатологія.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ономастика — онома́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ономастика — [ономастиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. ономастика — -и, ж. 1》 Розділ мовознавства, що вивчає власні назви. 2》 лінгв. Сукупність власних назв у словниковому складі мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ономастика — Назвознавство, іменознавство, див. ономатологія Словник чужослів Павло Штепа
  5. ономастика — ОНОМА́СТИКА, и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви. Інститут української мови докладає багато зусиль, працюючи в галузі ономастики (з газ.); Топоніміка – галузь ономастики. 2. лінгв. Словник української мови у 20 томах
  6. ономастика — ОНОМА́СТИКА и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви. Інститут мовознавства разом з мовознавчими кафедрами республіки докладає багато зусиль, працюючи в галузі ономастики (Вітч., 3, 1963, 198); Топоніміка — галузь ономастики. 2. лінгв. Сукупність власних назв у словниковому складі мови. Словник української мови в 11 томах