1. Словник іншомовних слів Мельничука

опозиційний

опозиці́йний

той, що перебуває в опозиції, протидіє, додержується протилежної думки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опозиційний — опозиці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. опозиційний — [опозиец’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. опозиційний — -а, -е. 1》 Який стоїть в опозиції до кого-, чого-небудь, протидіє або протистоїть кому-, чому-небудь. || Який характеризується опозицією, протидією або протиставленням кому-, чому-небудь. Опозиційний рух. 2》 Належний до опозиції (у 2 знач.). Опозиційне угруповання. || Який виражає погляди опозиції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опозиційний — Противний, супротивний, перечний, суперечний Словник чужослів Павло Штепа
  5. опозиційний — ОПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який стоїть в опозиції до кого-, чого-небудь, протидіє або протистоїть кому-, чому-небудь. Все показує, що Дума складається переважно з елементів опозиційних (М. Словник української мови у 20 томах
  6. опозиційний — Опозиці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. опозиційний — ОПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який стоїть в опозиції до кого-, чого-небудь, протидіє або протистоїть кому-, чому-небудь. Все показує, що Дума складається переважно з елементів опозиційних (Коцюб. Словник української мови в 11 томах