органічний

органі́чний

1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий;

о. світ – сукупність живих організмів.

2. Належний до тваринного чи рослинного світу або той, що утворився внаслідок розкладу організмів;

о-ні речовини – хімічні сполуки, що містять вуглець; були знайдені спочатку в організмах тварин і рослин;

о-на хімія – наука, що вивчає органічні речовини;

о-ні добрива – речовини органічного (біологічного) походження, що їх застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин.

3. О-на школа в соціології – реакційний напрям у буржуазній соціології кінця 19 – початку 20 ст., що ототожнював суспільство з організмом і пояснював суспільне життя біологічними закономірностями.

4. Той, що стосується внутрішньої будови органів.

5. Внутрішній, властивий чому-небудь, зумовлений суттю його натури; нерозривно пов’язаний з чимось.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. органічний — органі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. органічний — (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний. Словник синонімів Караванського
  3. органічний — [орган’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. органічний — -а, -е. 1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. органічний — Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний Словник чужослів Павло Штепа
  6. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу. Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, відтворення органічного світу природи (з газ. Словник української мови у 20 томах
  7. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами (М. Холодний). Словник синонімів української мови
  8. органічний — Органі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси; // Який характеризується життєвими процесами; живий. Словник української мови в 11 томах