органічний

ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу.

Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, відтворення органічного світу природи (з газ.);

Органічні процеси;

// Який характеризується життєвими процесами; живий.

Та що там життєві явища! Будова якоїсь звичайної органічної молекули може приголомшити своєю витонченістю (В. Підмогильний);

Органічна матерія;

// Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів.

Ґрунти Українського Полісся – опідзолені піски, супіски і легкі суглинки – бідні на органічні речовини (з наук. літ.);

Шаруваті кристали можуть бути використані для ефективної очистки від органічних забруднень (з наук. літ.).

2. Який стосується внутрішньої будови органів людини або тварини, зумовлений станом внутрішніх органів, організму.

Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (З. Тулуб);

Органічний розлад;

Органічна хвороба.

3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь.

Я .. полюбив цю працьовиту, чесну сім'ю. Я ходив туди .. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися – це органічна, біологічна потреба (Г. Хоткевич);

Іван відчував якусь органічну відразу до цієї .. форми протесту – хитрувати і удавати з себе дурника (П. Колесник);

Завод кульгає не тому, що мав якусь органічну хибу, а просто тут .. не дають йому стати на ноги, випростатися (Ю. Шовкопляс).

4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний.

Певна частина спеціальної лексики .. є органічною у складі загальнолітературної мови (з наук. літ.);

Природа у традиційних уявленнях і віруваннях бойків виступає як живий .. світ, органічною частиною якого є людина (з наук.-попул. літ.);

Обидва поняття – весна і квіти – настільки органічні, нерозривні, що майже не існують одне без одного у нашій уяві (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. органічний — органі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. органічний — (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний. Словник синонімів Караванського
  3. органічний — [орган’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. органічний — -а, -е. 1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. органічний — Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний Словник чужослів Павло Штепа
  6. органічний — органі́чний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; о. світ – сукупність живих організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами (М. Холодний). Словник синонімів української мови
  8. органічний — Органі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси; // Який характеризується життєвими процесами; живий. Словник української мови в 11 томах