органічний
ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу.
Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, відтворення органічного світу природи (з газ.);
Органічні процеси;
// Який характеризується життєвими процесами; живий.
Та що там життєві явища! Будова якоїсь звичайної органічної молекули може приголомшити своєю витонченістю (В. Підмогильний);
Органічна матерія;
// Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів.
Ґрунти Українського Полісся – опідзолені піски, супіски і легкі суглинки – бідні на органічні речовини (з наук. літ.);
Шаруваті кристали можуть бути використані для ефективної очистки від органічних забруднень (з наук. літ.).
2. Який стосується внутрішньої будови органів людини або тварини, зумовлений станом внутрішніх органів, організму.
Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (З. Тулуб);
Органічний розлад;
Органічна хвороба.
3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь.
Я .. полюбив цю працьовиту, чесну сім'ю. Я ходив туди .. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися – це органічна, біологічна потреба (Г. Хоткевич);
Іван відчував якусь органічну відразу до цієї .. форми протесту – хитрувати і удавати з себе дурника (П. Колесник);
Завод кульгає не тому, що мав якусь органічну хибу, а просто тут .. не дають йому стати на ноги, випростатися (Ю. Шовкопляс).
4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний.
Певна частина спеціальної лексики .. є органічною у складі загальнолітературної мови (з наук. літ.);
Природа у традиційних уявленнях і віруваннях бойків виступає як живий .. світ, органічною частиною якого є людина (з наук.-попул. літ.);
Обидва поняття – весна і квіти – настільки органічні, нерозривні, що майже не існують одне без одного у нашій уяві (із журн.).
Значення в інших словниках
- органічний — органі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- органічний — (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний. Словник синонімів Караванського
- органічний — [орган’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- органічний — -а, -е. 1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- органічний — Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний Словник чужослів Павло Штепа
- органічний — органі́чний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; о. світ – сукупність живих організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
- органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами (М. Холодний). Словник синонімів української мови
- органічний — Органі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси; // Який характеризується життєвими процесами; живий. Словник української мови в 11 томах