1. Великий тлумачний словник сучасної мови

органічний

органі́чний

-а, -е.

1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу.

Органічний світ — сукупність усіх живих організмів.

|| Який характеризується життєвими процесами; живий.

|| Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів.

Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає карбонові сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу.

Органічне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла.

Органічні добрива — добрива рослинного або тваринного походження.

Органічні сполуки — сполуки, що містять вуглець.

2》 Зумовлений станом внутрішніх органів організму.

Органічні психози — різні за етіологією захворювання, які розвиваються внаслідок патоморфологічних змін головного мозку.

3》 Який лежить у самій природі кого-, чого-небудь.

Органічна архітектура — напрям в архітектурі початку 20 ст., що ґрунтується на прагненні до гармонії з природою.

4》 Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. органічний — органі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. органічний — (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний. Словник синонімів Караванського
  3. органічний — [орган’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. органічний — Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний Словник чужослів Павло Штепа
  5. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу. Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, відтворення органічного світу природи (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. органічний — органі́чний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; о. світ – сукупність живих організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами (М. Холодний). Словник синонімів української мови
  8. органічний — Органі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси; // Який характеризується життєвими процесами; живий. Словник української мови в 11 томах