1. Словник іншомовних слів Мельничука

офіціоз

офіціо́з

(нім. offizios – офіціозний, від лат. officciosus – послужливий, ревний)

газета, журнал, бюлетень або інше друковане видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди з питань внутрішнього й міжнародного життя.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офіціоз — офіціо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. офіціоз — див. ГАЗЕТА. Словник синонімів Караванського
  3. офіціоз — -у, ч. 1》 Періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. 2》 Особи, близькі до влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. офіціоз — Речник Словник чужослів Павло Штепа
  5. офіціоз — ОФІЦІО́З, у, ч. 1. Періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. Війна закінчилась, але гармати гримлять, – якщо не на полі бою, то на сторінках офіціозу гарматних заводчиків (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. офіціоз — Офіціо́з, -зу; -о́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. офіціоз — ОФІЦІО́З, у, ч. У буржуазних країнах — періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. Словник української мови в 11 томах