параплегія

параплегі́я

(від пара... і грец. πληγή – удар)

параліч обох нижніх або верхніх кінцівок.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. параплегія — параплегі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. параплегія — -ї, ж., мед. Параліч обох верхніх або нижніх кінцівок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. параплегія — Параліж (двобічний) Словник чужослів Павло Штепа
  4. параплегія — ПАРАПЛЕГІ́Я, ї, ж., мед. Параліч обох верхніх або нижніх кінцівок. При локалізації вогнища ураження на рівні поперекового стовщення виникає млява нижня параплегія з порушенням чутливості ніг, розладами сечовиділення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах