параплегія
параплегі́я
(від пара... і грец. πληγή – удар)
параліч обох нижніх або верхніх кінцівок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- параплегія — параплегі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- параплегія — -ї, ж., мед. Параліч обох верхніх або нижніх кінцівок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- параплегія — Параліж (двобічний) Словник чужослів Павло Штепа
- параплегія — ПАРАПЛЕГІ́Я, ї, ж., мед. Параліч обох верхніх або нижніх кінцівок. При локалізації вогнища ураження на рівні поперекового стовщення виникає млява нижня параплегія з порушенням чутливості ніг, розладами сечовиділення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах