парапет

парапе́т

(італ. parapetto, від parare – захищати і petto – груди)

1. Невисока стінка, що огороджує балкон, ґанок, міст, набережну, покрівлю будинку тощо. П. називають також балюстраду, перила.

2. військ. Захисна стінка або вал від куль (бруствер).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парапет — парапе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парапет — -у, ч. 1》 Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. 2》 військ. Захисна стінка чи вал від куль (бруствер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парапет — Поруччя, била, див. балюстрада, перила, рампа Словник чужослів Павло Штепа
  4. парапет — ПАРАПЕ́Т, у, ч. 1. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев'яного ґанку (Я. Гримайло); Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  5. парапет — ПАРАПЕ́Т, у, ч. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев’яного ганку (Грим., Кавалер.., 1955, 64); Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (Кучер, Чорноморці, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах
  6. парапет — (фр. < італ. — перила, що захищають груди) 1. Невисока горизонтальна огорожа даху, тераси, балкона, майданчика, набережної, виконана у вигляді суцільної стінки. Над трикутними фронтонами і над колонними портиками в стилі ампір може отримати ступінчастий обрис. 2. Те саме, що і бруствер. Архітектура і монументальне мистецтво