парапет
ПАРАПЕ́Т, у, ч.
1. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін.
Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев'яного ґанку (Я. Гримайло);
Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (В. Кучер).
2. заст., військ. Вал для захисту від куль, ядер і т. ін.
Звенигора скочив на кам'яний парапет і шаблею рубав бриті голови, випручені вгору руки з кривими ятаганами (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парапет — парапе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- парапет — -у, ч. 1》 Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. 2》 військ. Захисна стінка чи вал від куль (бруствер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- парапет — Поруччя, била, див. балюстрада, перила, рампа Словник чужослів Павло Штепа
- парапет — парапе́т (італ. parapetto, від parare – захищати і petto – груди) 1. Невисока стінка, що огороджує балкон, ґанок, міст, набережну, покрівлю будинку тощо. П. називають також балюстраду, перила. 2. військ. Захисна стінка або вал від куль (бруствер). Словник іншомовних слів Мельничука
- парапет — ПАРАПЕ́Т, у, ч. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев’яного ганку (Грим., Кавалер.., 1955, 64); Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (Кучер, Чорноморці, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах
- парапет — (фр. < італ. — перила, що захищають груди) 1. Невисока горизонтальна огорожа даху, тераси, балкона, майданчика, набережної, виконана у вигляді суцільної стінки. Над трикутними фронтонами і над колонними портиками в стилі ампір може отримати ступінчастий обрис. 2. Те саме, що і бруствер. Архітектура і монументальне мистецтво