парапет

Значення в інших словниках

1. парапет — парапе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. парапет — Поруччя, била, див. балюстрада, перила, рампа Словник чужослів Павло Штепа
3. парапет — ПАРАПЕ́Т, у, ч. 1. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев'яного ґанку (Я. Гримайло); Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
4. парапет — парапе́т (італ. parapetto, від parare – захищати і petto – груди) 1. Невисока стінка, що огороджує балкон, ґанок, міст, набережну, покрівлю будинку тощо. П. називають також балюстраду, перила. 2. військ. Захисна стінка або вал від куль (бруствер). Словник іншомовних слів Мельничука
5. парапет — ПАРАПЕ́Т, у, ч. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін. Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев’яного ганку (Грим., Кавалер.., 1955, 64); Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (Кучер, Чорноморці, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах
6. парапет — (фр. < італ. — перила, що захищають груди) 1. Невисока горизонтальна огорожа даху, тераси, балкона, майданчика, набережної, виконана у вигляді суцільної стінки. Над трикутними фронтонами і над колонними портиками в стилі ампір може отримати ступінчастий обрис. 2. Те саме, що і бруствер. Архітектура і монументальне мистецтво