1. Словник іншомовних слів Мельничука

патент

пате́нт

[від лат. patens (patentis) – відкритий, очевидний]

1. Документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку.

2. Свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом.

3. П. консульський – документ, що видається консулові його урядом при призначенні в іншу країну і засвідчує надані повноваження.

4. Свідоцтво, що видається кораблеві закордонного плавання про санітарний стан судна та порту, з якого він відправляється (П. санітарний), або на право плавання під певним національним прапором (П., судновий).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патент — Пате́нт: Па́тент: — (цісарський) – розпорядження, указ [47] — (цісарський) — розпорядження, указ, дозвіл [1] — (цісарський) — указ [46-1] — (цісарський): розпорядження, указ [X] — грамота [VI,VII] — тут: указ [44-1] — указ, розпорядження [46-2] — урядова постанова, закон [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. патент — пате́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. патент — Пате́нт. Патент, свідоцтво. Байдуже нам се, що самі дають собі патенти на “правдивыхъ русскихъ патріотовъ“ (Б., 1895, 12, 1) // пол. patent -заст. диплом, патент; нім. das Patent — свідоцтво (диплом) про набуту кваліфікацію. Українська літературна мова на Буковині
  4. патент — (на щось) право; (документ) свідоцтво <�на право>. Словник синонімів Караванського
  5. патент — -у, ч. 1》 Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. || перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь. 2》 Свідоцтво на право займатись торгівлею, промислом і т. ін. 3》 заст. Документ про присвоєння чину, сану, звання, вченого ступеня і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Патент — Гарантований привілей, підтверджений особливим листом, сертифікатом чи дипломом. Основним є патент на масонські роботи у новоорганізованій ложі, який видається Великим майстром Великої ложі з підписом її Великого секретаря. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. патент — ПАТЕ́НТ, у, ч. 1. Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. В 1784 р. Уатт одержав патент на винайдену ним парову машину (з навч. літ.); // перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  8. патент — Указ, закон, документ на право займатися торгівлею Словник застарілих та маловживаних слів
  9. патент — (англ. рatent) 1. посвідчення, яке видається урядом винахіднику на право виняткового користування цим винаходом. 2. документ на право заняття торгівлею або промислом. Економічний словник
  10. патент — Офіційний акт, який підтверджує авторство винаходу та виключне право на його використання. Універсальний словник-енциклопедія
  11. патент — Пате́нт, -та; -те́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. патент — ПАТЕ́НТ, у, ч. 1. Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. В 1784 р. Уатт одержав патент на винайдену ним парову машину (Фізика, II, 1957, 64); // перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  13. патент — рос. патент документ, що визнає, засвідчує право наукового, інтелектуального чи технічного винаходу, його авторство і виключне монопольне право патентовласника на винахід. Eкономічна енциклопедія